срібний

срібний (język ukraiński)

срібний (1.2)

transliteracja:

srìbnij

wymowa:

срі́бний zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

przymiotnik

(1.1) srebrny, ze srebra

(1.2) srebrny (kolor)

odmiana:

(1.1-2) срі́бн|ий, ~а, ~е, ~і; stopień wyższy срібніший; odmiana - wzór 1 (grupa twarda)

przykłady:

(1.1) На правій руці в неї був великий срібний перстень із сапфіром. → Na prawej ręce miała duży srebrny pierścień z szafirem.

(1.2) Вона одягнена в срібну сукню без рукавів, прикрашену справжніми діамантами. → Ona jest ubrana w srebrną suknię bez rękawów, ozdobioną prawdziwymi diamentami.

składnia:

kolokacje:

(1.1) срібний перстень • срібне намисто • срібні сережки

(1.2) срі́бний ко́лір → kolor srebrny • срі́бна пігмента́ція → srebrna pigmentacja • бу́ти срі́бним → mieć kolor srebrny • зміни́ти ко́лір на срі́бний → zmienić kolor na srebrny • срі́бна фа́рба → srebrna farba • срі́бний лак → srebrny lakier • срі́бна соро́чка → srebrna koszula • срі́бна кві́тка → srebrny kwiat • срі́бні цуке́рки → srebrne cukierki • срі́бне сві́тло → srebrne światło • кара́сь срі́бний

synonimy:

(1.1) poet. сріберний, reg. срібряний

(1.2) poet. сріберний, reg. срібряний

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. срібло n, срібро n, срібляр m, сріблярство n, сріблястість ż, сріблистість ż, сріблення n, сріблильник m, сріблильниця ż, сріблина ż, сріблинка ż, срібник m, срібняк m, срібнячок m, срібляк m, срібляник m

czas. сріблити ndk., сріблитися ndk., срібліти ndk., срібніти ndk.

przym. срібненький, срібнісінький, сріберний, срібряний, сріблярський, сріблястий, сріблистий, сріблявий, срібнастий, срібнястий, срібляний, сріблений, сріблильний

przysł. срібно, сріблясто, сріблисто, срібляно

tem. słow. срібно-

związki frazeologiczne:

срібне весілля

etymologia:

uwagi:

źródła: