синька (język ukraiński) edytuj

 
синька (1.1)
transliteracja:
sinʹka
wymowa:
си́нька?/i zobacz zasady wymowy ukraińskiej
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj żeński

(1.1) gw. bot. Anchusa officinalis L.[1][2], farbownik lekarski
odmiana:
(1.1) [3]
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) волови́к ліка́рський, gw. вологлід, серпоріз, баранячий язик, вологладка, синець, свинюшник, воловий язик, сліпота, медунка польова, блекота, буглаз, воловик звичайний, воловодка-синька, вологід, вологлодка проста, галочка, глазобужник, дупка куряча, корінь красний, корінь цареградський, краснокорень, кукурічка мужська, купинос, манія, меденишник, медуниця польова, медянишник, ранник, рум'ян, трава бугласова, червениця, язик баранячий, язик бичачий, язик воловий
antonimy:
hiperonimy:
(1.1) росли́на
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
przym. синій
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1.   Hasło „Anchusa officinalis” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
  2. Hasło „воловик лікарський” w: Михайло Олексійович Гарбарець, Наталія Михайлівна Гарбарець, Словник наукових і народних назв лікарських рослин України, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2012, ISBN 978-966-10-2359-7, s. 21. W źródle określane jako „народна назва”.
  3.   Hasło „си́нька” w: Словники України online.