язик бичачий

язик бичачий (język ukraiński)Edytuj

 
язик бичачий (1.1)
transliteracja:
âzik bičačij
wymowa:
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
znaczenia:

fraza rzeczownikowa, rodzaj męski

(1.1) gw. bot. Anchusa officinalis L.[1][2], farbownik lekarski
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) волови́к ліка́рський, gw. вологлід, серпоріз, баранячий язик, вологладка, синець, свинюшник, воловий язик, сліпота, медунка польова, блекота, буглаз, воловик звичайний, воловодка-синька, вологід, вологлодка проста, галочка, глазобужник, дупка куряча, корінь красний, корінь цареградський, краснокорень, кукурічка мужська, купинос, манія, меденишник, медуниця польова, медянишник, ранник, рум'ян, синька, трава бугласова, червениця, язик баранячий, язик воловий
antonimy:
hiperonimy:
(1.1) росли́на
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1.   Hasło „Anchusa officinalis” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
  2. Hasło „воловик лікарський” w: Михайло Олексійович Гарбарець, Наталія Михайлівна Гарбарець, Словник наукових і народних назв лікарських рослин України, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2012, ISBN 978-966-10-2359-7, s. 21. W źródle określane jako „народна назва”.