синець (język ukraiński) edytuj

 
синець (1.1)
 
синець (1.2)
transliteracja:
sinecʹ
wymowa:
сине́ць?/i zobacz zasady wymowy ukraińskiej
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) gw. bot. Anchusa officinalis L.[1][2], farbownik lekarski
(1.2) gw. bot. Centaurea cyanus L.[3][4], chaber bławatek, bławatek
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) волови́к ліка́рський, gw. вологлід, серпоріз, баранячий язик, вологладка, свинюшник, воловий язик, сліпота, медунка польова, блекота, буглаз, воловик звичайний, воловодка-синька, вологід, вологлодка проста, галочка, глазобужник, дупка куряча, корінь красний, корінь цареградський, краснокорень, кукурічка мужська, купинос, манія, меденишник, медуниця польова, медянишник, ранник, рум'ян, синька, трава бугласова, червениця, язик баранячий, язик бичачий, язик воловий
(1.2) воло́шка си́ня, gw. блават, блаватки, головатки, синички, очанки, хабри, волошка, волошка полева, блаватень, блаватка, блаваток, блакатнянка, блевіт, василочек, васильки, васильчик, волошак, волошевечева трава, волошки, волошок, волотух, главет, головатень, головатики, ласкутниця, люблю-й-ненавиджу, метлиця, наголоватень, синьоцвіт, синюха, синюшник, сирець, синичник, цвіт васильковий, цвіт лоскутний, чичинчик, щирець
antonimy:
hiperonimy:
(1.1) росли́на
(1.2) росли́на
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
przym. синій
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1.   Hasło „Anchusa officinalis” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
  2. Hasło „Воловик лікарський” w: Світлана Михайлівна Марчишин, Наталя Олегівна Сушко, Лікарські рослини Тернопільщини, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2007, ISBN 966-692-792-6, s. 142. W źródle określane jako „народна назва”.
  3.   Hasło „Centaurea cyanus” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
  4. Hasło „волошка синя” w: Михайло Олексійович Гарбарець, Наталія Михайлівна Гарбарець, Словник наукових і народних назв лікарських рослин України, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2012, ISBN 978-966-10-2359-7, s. 21. W źródle określane jako „народна назва”.