самотниця
самотниця (język ukraiński)
edytuj- transliteracja:
- samotnicâ
- wymowa:
- само́тниця zobacz zasady wymowy ukraińskiej
- znaczenia:
rzeczownik, rodzaj żeński
- (1.1) rzad. samotnica, samotniczka
- odmiana:
- (1.1) [1]
przypadek liczba pojedyncza liczba mnoga mianownik само́тниця само́тниці dopełniacz само́тниці само́тниць celownik само́тниці само́тницям biernik само́тницю само́тниць narzędnik само́тницею само́тницями miejscownik на/у само́тниці на/у само́тницях wołacz само́тнице само́тниці
- przykłady:
- składnia:
- synonimy:
- (1.1) самітниця
- antonimy:
- hiperonimy:
- hiponimy:
- holonimy:
- meronimy:
- wyrazy pokrewne:
- rzecz. самітність ż, самотність ż, самотинність ż, самота ż, самотина ż, самотинонька ż, самітник m, самітниця ż, самітництво n, самотництво n
- czas. самотіти ndk.
- przym. самітний, самотний, самітен, самотній, самотинний, самітницький, самотницький
- przysł. самітно, самотно, самотньо, самотинно
- zaim. сам, самий
- tem. słow. само-
- związki frazeologiczne:
- etymologia:
- uwagi:
- źródła:
- ↑ Hasło „само́тниця” w: Словники України online.