самітник

самітник (język ukraiński)

transliteracja:

samìtnik

wymowa:

самі́тник zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) samotnik

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	самі́тник	самі́тники
dopełniacz	самі́тника	самі́тників
celownik	самі́тникові, самі́тнику	самі́тникам
biernik	самі́тника	самі́тників
narzędnik	самі́тником	самі́тниками
miejscownik	на/у самі́тникові, самі́тнику	на/у самі́тниках
wołacz	самі́тнику	самі́тники

przykłady:

składnia:

kolokacje:

(1.1) вовк-самітник

synonimy:

(1.1) rzad. самотник

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. самітність ż, самотність ż, самотинність ż, самота ż, самотина ż, самотинонька ż, самотник m, самотниця ż, самітництво n, самотництво n

forma żeńska самітниця ż

czas. самотіти ndk.

przym. самітний, самотний, самітен, самотній, самотинний, самітницький, самотницький

przysł. самітно, самотно, самотньо, самотинно

zaim. сам, самий

tem. słow. само-

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: