самітник
самітник (język ukraiński)
edytuj- transliteracja:
- samìtnik
- wymowa:
- самі́тник zobacz zasady wymowy ukraińskiej
- znaczenia:
rzeczownik, rodzaj męski
- (1.1) samotnik
- odmiana:
- (1.1) [1]
przypadek liczba pojedyncza liczba mnoga mianownik самі́тник самі́тники dopełniacz самі́тника самі́тників celownik самі́тникові, самі́тнику самі́тникам biernik самі́тника самі́тників narzędnik самі́тником самі́тниками miejscownik на/у самі́тникові, самі́тнику на/у самі́тниках wołacz самі́тнику самі́тники
- przykłady:
- składnia:
- kolokacje:
- (1.1) вовк-самітник
- antonimy:
- hiperonimy:
- hiponimy:
- holonimy:
- meronimy:
- wyrazy pokrewne:
- rzecz. самітність ż, самотність ż, самотинність ż, самота ż, самотина ż, самотинонька ż, самотник m, самотниця ż, самітництво n, самотництво n
- czas. самотіти ndk.
- przym. самітний, самотний, самітен, самотній, самотинний, самітницький, самотницький
- przysł. самітно, самотно, самотньо, самотинно
- zaim. сам, самий
- tem. słow. само-
- związki frazeologiczne:
- etymologia:
- uwagi:
- źródła:
- ↑ Hasło „самі́тник” w: Словники України online.