самітниця
самітниця (język ukraiński)
edytuj- transliteracja:
- samìtnicâ
- wymowa:
- самі́тниця zobacz zasady wymowy ukraińskiej
- znaczenia:
rzeczownik, rodzaj żeński
- (1.1) samotnica, samotniczka
- odmiana:
- (1.1) [1]
przypadek liczba pojedyncza liczba mnoga mianownik самі́тниця самі́тниці dopełniacz самі́тниці самі́тниць celownik самі́тниці самі́тницям biernik самі́тницю самі́тниць narzędnik самі́тницею самі́тницями miejscownik на/у самі́тниці на/у самі́тницях wołacz самі́тнице самі́тниці
- przykłady:
- składnia:
- antonimy:
- hiperonimy:
- hiponimy:
- holonimy:
- meronimy:
- wyrazy pokrewne:
- rzecz. самітність ż, самотність ż, самотинність ż, самота ż, самотина ż, самотинонька ż, самотник m, самотниця ż, самітництво n, самотництво n
- czas. самотіти ndk.
- przym. самітний, самотний, самітен, самотній, самотинний, самітницький, самотницький
- przysł. самітно, самотно, самотньо, самотинно
- zaim. сам, самий
- tem. słow. само-
- związki frazeologiczne:
- etymologia:
- uwagi:
- źródła:
- ↑ Hasło „самі́тниця” w: Словники України online.