transliteracja:
vik
wymowa:
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) wiek[1]
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
(1.1) zobacz też: Indeks:Karpatorusiński - Kalendarz i czas
źródła:
  1. Русиньскый словничок.
transliteracja:
vìk
wymowa:
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) wiek
(1.2) życie
(1.3) geol. wiek
(1.4) archeol. okres, epoka
odmiana:
(1.1) lp вік, D. ві́ку, Ms. ві́ці; lm вік|и́, D. вікі́в; deklinacja II, wzór A1
przykłady:
składnia:
kolokacje:
(1.1) на віки вічніna wieki wieków
(1.4) бронзовий / залізний / кам'яний вік
synonimy:
(1.1) століття
(1.4) доба
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. вічність ż, віковічність ż
przym. віковий, вічний, віковічний
przysł. вічно, віковічно
związki frazeologiczne:
вік ізвікувати - не в гостях побувативік прожити - не зиму перетерпітивік прожити - не поле перейтивік життя прожити - не поле перейтивсього буває на віку: і по спині, й по бокуна віку горя - що моря, а радощів - і в ложку не зберешпротягом віку всього трапляється чоловікутрапляється на віку варити борщ і в глекувік пройшов - як батогом ляснувскрипливе дерево два віки живевік живи — вік учись
etymologia:
uwagi:
źródła: