transliteracja:
strah
wymowa:
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) strach, lęk, bojaźń, obawa, trwoga[1]
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. страшыдла n, страхоцце n
czas. страшыць ndk.
przym. страшны, страшэнны
przysł. страшна
związki frazeologiczne:
у страха вочы вялікія
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1. Hasło „страх” w: Teresa Jasińska, Albert Bartoszewicz, Kieszonkowy słownik białorusko-polski, polsko-białoruski, Wydawnictwo „Wiedza Powszechna”, Warszawa 2007, ISBN 978-83-214-1364-8, s. 289.
transliteracja:
strah
wymowa:
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) strach
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. страхливост ż, страхливец m, страхливка ż, страховитост ż, страшник m, страшница ż, страшилище n, страшило n
przym. страхлив, страховит, страшен
przysł. страхливо, страховито, страшно
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
transliteracja:
strah
wymowa:
?/i ?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) strach
(1.2) przest. ryzyko, odpowiedzialność
odmiana:
(1.1)
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) боязнь, испуг, ужас
(1.2) риск, ответственность
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. страховка ż
czas. страшить, устрашать, стращать, страховать
przym. страшный, страховой, страховочный
przysł. страшно
związki frazeologiczne:
на свой страх и рискna własne ryzykoумирать от страха
etymologia:
uwagi:
źródła:
transliteracja:
strah
wymowa:
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) strach
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. страхітливість ż, страхітність ż, страхота ż, страховина ż, страховище n, страховисько n, страховіття n, страшидло m n, страшило m n, страховиння n, страхіття n, страхіть ż, страхів'я n, страховидло n, страховиддя n, страхання n, стращання n, страшність ż, страшко m n
czas. страхати ndk., страхатися ndk., стращати ndk., страхнутися dk., страшити ndk., страшитися ndk.
przym. страхітливий, страхітний, страховинний, страховитий, страховидний, страхаючий, страшенний, страшезний, страшний, страшненький, страшливий, страшнуватий, страшнючий, страшкий, страшків
przysł. страхітливо, страхітно, страшенно, страшно, страшненько, страшливо, страшнувато, страшко
związki frazeologiczne:
умирати від страху
etymologia:
uwagi:
źródła: