двійня

двійня (język ukraiński)

двійня́ (1.1)

transliteracja:

dvìjnâ

wymowa:

двійня́ zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj żeński

(1.1) pot. dwojaczki, bliźnięta

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	двійня́	дві́йні
dopełniacz	двійні́	дві́єнь
celownik	двійні́	дві́йням
biernik	двійню́	дві́йні
narzędnik	двійне́ю	дві́йнями
miejscownik	на/у двійні́	на/у дві́йнях
wołacz	дві́йне	дві́йні

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) близня́та, pot. двійня́та

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. двійка ż, двійник m, двійнята lm, двійнятко n, двоєчник m, двоєчниця ż, двоякість ż, двоїстість ż, двоїна ż, двоїння n

czas. двоїти ndk., двоїтися ndk.

przym. двійковий, двійний, двійчастий, двійчатий, двоякий, двоїстий

przysł. вдвоє, надвоє, двічі, вдвічі, двояко, двоїсто

licz. два, двоє, двоєчко, двійко, двойко

tem. słow. дво-, двох-

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: