вівчарка

вівчарка (język ukraiński)

вівча́рка (1.1) за робо́тою

transliteracja:

vìvčarka

wymowa:

вівча́рка zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj żeński

(1.1) kynol. owczarek

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	вівча́рка	вівча́рки
dopełniacz	вівча́рки	вівча́рок
celownik	вівча́рці	вівча́ркам
biernik	вівча́рку	вівча́рки, вівча́рок
narzędnik	вівча́ркою	вівча́рками
miejscownik	на/у вівча́рці	на/у вівча́рках
wołacz	вівча́рко	вівча́рки

przykłady:

składnia:

kolokacje:

(1.1) австралійська вівчарка • бельгійська вівчарка • кавказька вівчарка • німецька вівчарка

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

(1.1) соба́ка

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. вівця ż, овеча ż, овечка ż, овечечка ż, овечина ż, овечатина ż, овечатник m, вівчарня ż, вівчарювання n, вівчар m, вівчарик m, вівчарство n

czas. вівчарити ndk., вівчарювати ndk.

przym. овечий, вівчарський

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: