селищанин (język ukraiński) edytuj

transliteracja:
seliŝanin
wymowa:
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) rzad. mieszkaniec osady, osiedla[1]
odmiana:
(1.1) [2]
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
(1.1) жи́тель
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. село́ n, сільце́ n, селю́к m, селючо́к m, селю́чка ż, сільча́к m, селю́х m, селюча́ n, селю́цтво n, селяни́н m, селя́нка ż, селя́ночка ż, селя́нство n, селище n, сели́тьба ż, се́льбище n, ви́селення n, ви́селок m, заселя́ння n, засе́лення n, засе́леність ż, населя́ння n, насе́лення n, насе́леність ż, насе́льник m, насе́льниця ż, оселя́ння n, осе́лення n, осе́лище n, осе́ля ż, осе́лька ż, оселе́нець m, осе́лець m, пересе́лення n, переселе́нець m, переселе́нка ż, пересе́лець m, поселя́ння n, посе́лення n, посе́лок m, поселе́нець m, поселе́нка ż, поселе́ниця ż, поселя́нин m, посі́лля n, посі́лість ż, присі́лок m, присі́лочок m, виселе́нка ż, виселе́нець m
czas. сели́ти ndk., сели́тися ndk., виселя́ти ndk., виселя́тися ndk., ви́селити dk., ви́селитися dk., заселя́ти ndk., заселя́тися ndk., засе́лювати ndk., засе́люватися ndk., засели́ти dk., засели́тися dk., населя́ти ndk., населя́тися ndk., насели́ти dk., насели́тися dk., оселя́ти ndk., оселя́тися ndk., осе́лювати ndk., осе́люватися ndk., осели́ти dk., осели́тися dk., переселя́ти ndk., переселя́тися ndk., пересели́ти dk., пересели́тися dk., поселя́тися ndk., посели́ти dk., посели́тися dk., поселя́ти ndk.
przym. сільськи́й, селю́цький, селя́нський, се́лищний, селища́нський, засе́лений, насе́лений, переселе́нський, пересе́льський, поселе́нський
przysł. по-сільськи́, по-сільсько́му, по-селя́нськи, по-селя́нському
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1.   Hasło „селищанин” w: Словник UA - портал української мови та культури.
  2.   Hasło „селища́нин” w: Словники України online.