очарування

очарування (język ukraiński)

transliteracja:

očaruvannâ

wymowa:

очарува́ння zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj nijaki

(1.1) rzad. oczarowanie

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza
mianownik	очарува́ння
dopełniacz	очарува́ння
celownik	очарува́нню
biernik	очарува́ння
narzędnik	очарува́нням
miejscownik	на/в очарува́нні, очарува́нню
wołacz	очарува́ння

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. чар m, чари lm, чароньки lm, чарування n, чарівливість ż, чарівність ż, чарівник m, чарівниченько m, чарівниця ż, чарівниченька ż, чарівничка ż, чарівництво n, зачаровування n, зачарування n, зачарованість ż, розчарування n, розчарованість ż

czas. чарувати ndk., чаруватися ndk., зачаровувати ndk., зачаровуватися ndk., зачарувати dk., зачаруватися dk., очаровувати ndk., очаровуватися ndk., очарувати dk., очаруватися dk., розчаровувати ndk., розчаровуватися ndk., розчарувати dk., розчаруватися dk.

przym. чарівливий, чарівний, чаруючий, чарівничий, чарівницький, зачарований, розчарований

przysł. чарівливо, чарівно, зачаровано, розчаровано

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: