Wikisłownik

покітник

покітник (język ukraiński) edytuj

 
покітник (1.1)
transliteracja:
pokìtnik
wymowa:
​?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) gw. bot. Asarum europaeum L.[1][2], kopytnik pospolity
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) копитня́к європе́йський, gw. копито кінське, підлистень, врагута, волосняк, карачник, копита кінські, копитці, копитник, копитень, копитки, кописник, копитан, копитель, копитень звичайний, копитень кінський, копитець, копитин, копитиця, копитниця, копиток, копитняк, коптик, ладанка, підгорішник, підкопитник, підолишник, підлесник, підлужник, подолежник лісний, скопитця, стародуб
antonimy:
hiperonimy:
(1.1) росли́на
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1. ↑   Hasło „Asarum europaeum” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
  2. ↑ Hasło „копитняк європейський” w: Михайло Олексійович Гарбарець, Наталія Михайлівна Гарбарець, Словник наукових і народних назв лікарських рослин України, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2012, ISBN 978-966-10-2359-7, s. 37. W źródle określane jako „народна назва”.
Źródło: „https://pl.wiktionary.org/w/index.php?title=покітник&oldid=8144220”