копитник
копитник (język ukraiński) edytuj
- transliteracja:
- kopitnik
- wymowa:
-
- znaczenia:
rzeczownik, rodzaj męski
- przykłady:
- składnia:
- synonimy:
- (1.1) копитня́к європе́йський, gw. копито кінське, підлистень, врагута, волосняк, карачник, копита кінські, копитці, копитень, копитки, кописник, копитан, копитель, копитень звичайний, копитень кінський, копитець, копитин, копитиця, копитниця, копиток, копитняк, коптик, ладанка, підгорішник, підкопитник, підолишник, підлесник, підлужник, подолежник лісний, покітник, скопитця, стародуб
- antonimy:
- hiperonimy:
- (1.1) росли́на
- hiponimy:
- holonimy:
- meronimy:
- wyrazy pokrewne:
- związki frazeologiczne:
- etymologia:
- uwagi:
- źródła:
- ↑
Hasło „Asarum europaeum” w: Wikispecies – otwarty, wolny katalog gatunków, Wikimedia.
- ↑ Hasło „копитняк європейський” w: Михайло Олексійович Гарбарець, Наталія Михайлівна Гарбарець, Словник наукових і народних назв лікарських рослин України, Wydawnictwo «Навчальна книга — Богдан», Tarnopol 2012, ISBN 978-966-10-2359-7, s. 37. W źródle określane jako „народна назва”.
