квіточник

квіточник (język ukraiński)

квіточник (1.1)

transliteracja:

kvìtočnik

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) ogrod. reg. kwietnik

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) квітник

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. квіт m, квітка ż, квітонька ż, квіття n, квітчастість ż, квітистість ż, квітіння n, квітнення n, квітування n, квітчання n, квітник m, квітничок m, квітниця ż, квітництво n, квіткарство n, квіткар m, квіткарка ż, квітникарство n, квітникар m, квітникарка ż, квітень m

czas. квітнути ndk., квітувати ndk., квітчати ndk., квітчатися ndk.

przym. квітковий, квітчаний, квітучий, квітний, квітчастий, квітистий, квітастий, квітчатий, квітниковий, квітницький, квітникарський, квітневий

przysł. квітчасто, квітисто

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: