квіткар

квіткар (język ukraiński)

квітка́р (1.2)

transliteracja:

kvìtkar

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) ogrod. kwiaciarz

(1.2) hand. rzad. kwiaciarz

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) квітникар

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. квіт m, квітка ż, квітонька ż, квіття n, квітчастість ż, квітистість ż, квітіння n, квітнення n, квітування n, квітчання n, квітник m, квітничок m, квіточник m, квітниця ż, квітництво n, квіткарство n, квітникарство n, квітникар m, квітникарка ż, квітень m

forma żeńska квіткарка ż

czas. квітнути ndk., квітувати ndk., квітчати ndk., квітчатися ndk.

przym. квітковий, квітчаний, квітучий, квітний, квітчастий, квітистий, квітастий, квітчатий, квітниковий, квітницький, квітникарський, квітневий

przysł. квітчасто, квітисто

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: