квітник

квітник (język ukraiński)

квітни́к (1.1)

transliteracja:

kvìtnik

wymowa:

квітни́к zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) ogrod. kwietnik

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	квітни́к	квітники́
dopełniacz	квітника́	квітникі́в
celownik	квітнику́, квітнико́ві	квітника́м
biernik	квітни́к	квітники́
narzędnik	квітнико́м	квітника́ми
miejscownik	на/у квітнику́	на/у квітника́х
wołacz	квітнику́	квітники́

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) reg. квіточник

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. квіт m, квітка ż, квітонька ż, квіття n, квітчастість ż, квітистість ż, квітіння n, квітнення n, квітування n, квітчання n, квіточник m, квітниця ż, квітництво n, квіткарство n, квіткар m, квіткарка ż, квітникарство n, квітникар m, квітникарка ż, квітень m

zdrobn. квітничок m

czas. квітнути ndk., квітувати ndk., квітчати ndk., квітчатися ndk.

przym. квітковий, квітчаний, квітучий, квітний, квітчастий, квітистий, квітастий, квітчатий, квітниковий, квітницький, квітникарський, квітневий

przysł. квітчасто, квітисто

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: