квітник (język ukraiński) edytuj

 
квітни́к (1.1)
transliteracja:
kvìtnik
wymowa:
квітни́к?/i zobacz zasady wymowy ukraińskiej
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) ogrod. kwietnik
odmiana:
(1.1) [1]
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) reg. квіточник
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. квіт m, квітка ż, квітонька ż, квіття n, квітчастість ż, квітистість ż, квітіння n, квітнення n, квітування n, квітчання n, квіточник m, квітниця ż, квітництво n, квіткарство n, квіткар m, квіткарка ż, квітникарство n, квітникар m, квітникарка ż, квітень m
zdrobn. квітничок m
czas. квітнути ndk., квітувати ndk., квітчати ndk., квітчатися ndk.
przym. квітковий, квітчаний, квітучий, квітний, квітчастий, квітистий, квітастий, квітчатий, квітниковий, квітницький, квітникарський, квітневий
przysł. квітчасто, квітисто
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1.   Hasło „квітни́к” w: Словники України online.