втаємничувати

втаємничувати (język ukraiński)

edytuj
transliteracja:
vtaêmničuvati
wymowa:
?/i
znaczenia:

czasownik przechodni niedokonany (dk. втаємничити)

(1.1) wtajemniczać[1]
odmiana:
(1.1) [2]
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) утаємничувати
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. таїння n, таїна ż, таїнство n, тайна ż, тайнощі lm, тайник m, таємниця ż, таємничість ż, таємність ż, потаємність ż, потайливість ż, потайник m, потайничок m, утаювання n, утаєння n, утаювач m, утаювачка ż, утаємничення n, втаювання n, втаєння n, втаємничення n
czas. таїти ndk., таїтися ndk., потаїти dk., потаїтися dk., утаювати ndk., утаюватися ndk., утаїти dk., утаїтися dk., утаємничувати ndk., утаємничуватися ndk., утаємничити dk., втаювати ndk., втаюватися ndk., втаїти dk., втаїтися dk., втаємничуватися ndk., втаємничити dk.
przym. тайний, таємничий, таємний, потаємний, потаєний, потайливий, потайний
przysł. тайно, тайком, тайкома, таємниче, таємничо, таємно, потаємно, потаємне, потаємки, потаємці, потаєнці, потай, потайно, потайком, потайки, потайці, спотайна, спотайня, спотання
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1. Hasło „втаємни́чувати” w: Словник польсько-український українсько-польський, Видавництво Глорія, Kijów 2015, ISBN 978-617-536-161-0, s. 654.
  2.   Hasło „втаємни́чувати” w: Словники України online.