утаємничувати

утаємничувати (język ukraiński)

transliteracja:

utaêmničuvati

wymowa:

​

znaczenia:

czasownik przechodni niedokonany (dk. утаємничити)

(1.1) wtajemniczać

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) втаємничувати

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. таїння n, таїна ż, таїнство n, тайна ż, тайнощі lm, тайник m, таємниця ż, таємничість ż, таємність ż, потаємність ż, потайливість ż, потайник m, потайничок m, утаювання n, утаєння n, утаювач m, утаювачка ż, утаємничення n, втаювання n, втаєння n, втаємничення n

czas. таїти ndk., таїтися ndk., потаїти dk., потаїтися dk., утаювати ndk., утаюватися ndk., утаїти dk., утаїтися dk., утаємничуватися ndk., утаємничити dk., втаювати ndk., втаюватися ndk., втаїти dk., втаїтися dk., втаємничувати ndk., втаємничуватися ndk., втаємничити dk.

przym. тайний, таємничий, таємний, потаємний, потаєний, потайливий, потайний

przysł. тайно, тайком, тайкома, таємниче, таємничо, таємно, потаємно, потаємне, потаємки, потаємці, потаєнці, потай, потайно, потайком, потайки, потайці, спотайна, спотайня, спотання

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: