Aneks:Język ukraiński - zaimki
Zaimki (ukr. займенники) służą do zastępowania innych części mowy, dzięki czemu unika się nieprzyjemnych powtórzeń wyrazów oraz skraca wypowiedź, bez utraty jej treści. Użycie zaimka ma sens jedynie wtedy, gdy wiadomo, jaki wyraz zastępuje użyty zaimek.
Rodzaje zaimków:
- osobowe (особові) - я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони
- zwrotny (зворотний) - себе
- dzierżawcze (присвійні) - мій, твій, його, її, наш, ваш, їх/їхній, свій
- wskazujące (вказівні) - цей, оцей, той, такий, стільки
- pytające i względne (питальні і відносні) - хто, що, який, чий, котрий, скільки
- upowszechniające (означальні) - весь, всякий, кожний
- nieokreślone (неозначені) - хтось, щось, якийсь,чийсь, котрийсь, дехто, дещо i inne
- przeczące (заперечні) - ніхто, ніщо, ніякий, нічий.
Zaimki osobowe edytuj
Zaimkami osobowymi zastępuje się rzeczowniki, które mogą być użyte jako podmioty zdań. Zaimki osobowe -- podobnie jak rzeczowniki -- ulegają deklinacji:
| Przypadek | Liczba pojedyncza | Liczba mnoga | ||||||
| 1. os. | 2. os. | 3. os. | 1. os. | 2. os. | 3. os. | |||
| m | f | n | ||||||
| Н., К. | я | ти | він | вона́ | воно́ | ми | ви | вони́ |
| Р. | мене́ | тебе́ | його́/ньо́го | її́/не́ї | його́/ньо́го | нас | вас | їх/них |
| Д. | мені́ | тобі́ | йому́ | їй | йому́ | нам | вам | їм |
| З. | мене́ | тебе́ | його́/ньо́го | її́/не́ї/ню | його́/ньо́го | нас | вас | їх/них |
| О. | мно́ю | тобо́ю | ним | не́ю | ним | на́ми | ва́ми | ни́ми |
| М. | мені́ | тобі́ | ньо́му/нім | ній | ньо́му/нім | нас | вас | них |
Uwagi W dopełniaczu, bierniku i miejscowniku początkowe н- pojawia się, gdy zaimek łączy się z przyimkiem. Zmienia się wtedy także akcent słowny. Np.:
- Я його не знаю.
ale
- Він прийшов до нього.
W miejscowniku zaimek zawsze łączy się z przyimkiem, więc zawsze występuje początkowe н-. Dla 3. osoby lp w rodzajach męskim i nijakim dopuszczalne są przy tym dwie wersje: ньому lub нім.
Zaimek zwrotny edytuj
| Przypadek | Odmiana |
| Н., К. | - |
| Р. | себе́ |
| Д. | собі́ |
| З. | себе́ |
| О. | собо́ю |
| М. | собі́ |
Zaimki dzierżawcze edytuj
Zaimki dzierżawcze służą do zastąpienia wyrazu określającego posiadacza czegoś i odmieniają się jak przymiotniki. Analogicznie jak przymiotnik, zaimek zmienia się w zależności od rodzaju gramatycznego wyrazu, który następuje po nim.
1. osobie liczby pojedynczej odpowiada zaimek "мій", 2. - "твій", 3. - "його" i "її", 1. osobie liczby mnogiej - "наш", 2. - "ваш", 3. - "їх/їхній". Dodatkowo, podobnie jak w języku polskim, stosowany jest zaimek "свій", który zastępuje każdy z poprzednich zaimków, jeżeli przedmiot posiadania należy do podmiotu.
Do pytania o właściciela służy zaimek pytajny "чий".
мій, твій, свій edytuj
| Przypadek | Liczba pojedyncza | Liczba mnoga | ||
| m | f | n | ||
| Н., К. | мій, твій, свій | моя́, твоя́, своя́ | моє́, твоє́, своє́ | мої́, твої́, свої́ |
| Р. | мого́, твого́, свого́ | моє́ї, твоє́ї, своє́ї | мого́, твого́, свого́ | мої́х, твої́х, свої́х |
| Д. | моє́му, твоє́му, своє́му | мої́й, твої́й, свої́й | моє́му, твоє́му, своє́му | мої́м, твої́м, свої́м |
| З. | мій/мого́, твій/твого́, свій/свого́ | мою́, твою́, свою́ | моє́, твоє́, своє́ | мої/мої́х, твої/твої́х, свої/свої́х |
| О. | мої́м, твої́м, свої́м | моє́ю, твоє́ю, своє́ю | мої́м, твої́м, свої́м | мої́ми, твої́ми, свої́ми |
| М. | моє́му/мої́м, твоє́му/твої́м, своє́му/свої́м | мої́й, твої́й, свої́й | моє́му/мої́м, твоє́му/твої́м, своє́му/свої́м | мої́х, твої́х, свої́х |
їхній edytuj
| Przypadek | Liczba pojedyncza | Liczba mnoga | ||
| m | f | n | ||
| Н., К. | ї́хній | ї́хня | ї́хнє | ї́хні |
| Р. | ї́хнього | ї́хньої | ї́хнього | ї́хніх |
| Д. | ї́хньому | ї́хній | ї́хньому | ї́хнім |
| З. | ї́хній/ї́хнього | ї́хню | ї́хнє | ї́хні/ї́хніх |
| О. | ї́хнім | ї́хньою | ї́хнім | ї́хніми |
| М. | ї́хньому/ї́хнім | ї́хній | ї́хньому/ї́хнім | ї́хніх |
наш, ваш edytuj
| Przypadek | Liczba pojedyncza | Liczba mnoga | ||
| m | f | n | ||
| Н., К. | наш, ваш | на́ша, ва́ша | на́ше, ва́ше | на́ші, ва́ші |
| Р. | на́шого, ва́шого | на́шої, ва́шої | на́шого, ва́шого | на́ших, ва́ших |
| Д. | на́шому, ва́шому | на́шій, ва́шій | на́шому, ва́шому | на́шим, ва́шим |
| З. | наш/на́шого, ваш/ва́шого | на́шу, ва́шу | на́ше, ва́ше | наші/на́ших, ваші/ва́ших |
| О. | на́шим, ва́шим | на́шою, ва́шою | на́шим, ва́шим | на́шими, ва́шими |
| М. | на́шому/на́шім, ва́шому/ва́шім | на́шій, ва́шій | на́шому/на́шім, ва́шому/ва́шім | на́ших, ва́ших |
його, її, їх edytuj
Te zaimki nie odmieniają się.
Zaimki wskazujące edytuj
Zaimki wskazujące odnoszą się do znanych już z kontekstu pojęć lub ich cech i odmieniają się jak przymiotniki. Analogicznie jak przymiotnik, zaimek zmienia się w zależności od rodzaju gramatycznego wyrazu, który następuje po nim.
цей edytuj
| Przypadek | Liczba pojedyncza | Liczba mnoga | ||
| m | f | n | ||
| Н., К. | цей | ця | це | ці |
| Р. | цього́ | ціє́ї | цього́ | цих |
| Д. | цьому́ | цій | цьому́ | цим |
| З. | цей/цього́ | цю | це | ці/цих |
| О. | цим | ціє́ю | цим | ци́ми |
| М. | цьо́му/цім | цій | цьо́му/цім | цих |
той edytuj
| Przypadek | Liczba pojedyncza | Liczba mnoga | ||
| m | f | n | ||
| Н., К. | той | та | те | ті |
| Р. | того́ | тіє́ї/то́ї | того́ | тих |
| Д. | тому́ | тій | тому́ | тим |
| З. | той/того́ | ту | те | ті/тих |
| О. | тим | тіє́ю/то́ю | тим | ти́ми |
| М. | тому́/тім | тій | тому́/тім | тих |
Zaimki pytające i względne edytuj
хто edytuj
| Przypadek | Odmiana |
| Н., К. | хто |
| Р. | кого |
| Д. | кому |
| З. | кого |
| О. | ким |
| М. | кому/кім |
що edytuj
| Przypadek | Odmiana |
| Н., К. | що |
| Р. | чого |
| Д. | чому |
| З. | що |
| О. | чим |
| М. | чому/чім |
який edytuj
| Przypadek | Liczba pojedyncza | Liczba mnoga | ||
| m | f | n | ||
| Н., К. | яки́й | яка́ | яке́ | які́ |
| Р. | яко́го | яко́ї | яко́го | яки́х |
| Д. | яко́му | які́й | яко́му | яки́м |
| З. | яки́й/яко́го | яку́ | яке́ | які́/яки́х |
| О. | яки́м | яко́ю | яки́м | яки́ми |
| М. | яко́му/які́м | які́й | яко́му/які́м | яки́х |
чий edytuj
| Przypadek | Liczba pojedyncza | Liczba mnoga | ||
| m | f | n | ||
| Н., К. | чий | чия́ | чиє́ | чиї́ |
| Р. | чийо́го | чиє́ї | чийо́го | чиї́х |
| Д. | чийо́му/чиє́му | чиї́й | чийо́му/чиє́му | чиї́м |
| З. | чий/чийо́го | чию́ | чиє́ | чиї́/чиї́х |
| О. | чиї́м | чиє́ю | чиї́м | чиї́ми |
| М. | чиє́му/чиї́м | чиї́й | чиє́му/чиї́м | чиї́х |
Zaimki upowszechniające edytuj
весь edytuj
| Przypadek | Liczba pojedyncza | Liczba mnoga | ||
| m | f | n | ||
| Н., К. | весь | вся | все | всі |
| Р. | всього́ | всіє́ї | всього́ | всіх |
| Д. | всьому́ | всій | всьому́ | всім |
| З. | весь/всього́ | всю | все | всі/всіх |
| О. | всім | всіє́ю | всім | всіма́ |
| М. | всьо́му/всім | всій | всьо́му/всім | всіх |
Uwaga: w wielu przypadkach początkowe в wymienia się na у (zobacz Aneks:Język ukraiński - wymiana в-у).