отруйник (język ukraiński)

edytuj
transliteracja:
otrujnik
wymowa:
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) truciciel
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
(1.1) rzad. отрутник, rzad. отруювач
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. отрута ż, отруя ż, отруйність ż, отрутність ż, отруйливість ż, отруювання n, отруєння n, отрутник m, отрутниця ż, отруювач m, отруювачка ż
forma żeńska отруйниця ż
czas. отруювати ndk., отруюватися ndk., отруїти dk., отруїтися dk.
przym. отруйний, отрутний, отруйливий
przysł. отруйно, отрутно, отруйливо
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła: