дурень

дурень (język ukraiński)

transliteracja:

durenʹ

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) posp. pogard. dureń, głupiec

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) ідіот, йолоп, бевзь, бевзень, бовдур, блазень, глупак, бельбас, кеп, недоумок, телепень

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. дур m, дурість ż, дурощі lm, дурниця ż, дурничка ż, дурник m, дурак m, дурачок m, дурило m, дурнило m, дурка ż, дурочка ż, дурепа ż

czas. дурити ndk., дуріти ndk., дурніти ndk., дурнішати ndk.

przym. дурний, дурненький, дурнесенький, дурнуватий

przysł. дурнувато, дурно, дурнісінько, дурнички, дурницею

związki frazeologiczne:

дурень у квадраті → dureń do kwadratu • дурня клеїти → kleić durnia, rżnąć głupa • біла стіна – дурням папір • дурень дурня хвалить • дурням щастить • напише один дурень – а сто розумних не розбере • один дурень може більше запитати, ніж десять розумних відповісти

etymologia:

uwagi:

źródła: