важіль

важіль (język ukraiński)Edytuj

 
важіль (1.1)
transliteracja:
važìlʹ
wymowa:
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) fiz. dźwignia
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. вага ż, ваги lm, вагівниця ż, вагання n, вагало n, вагадло n, вагар m, вагарка ż, вагота ż, ваговитість ż, вагомість ż, вагітність ż, вагітна ż, важення n, важкість ż, важливість ż, важність ż, важниця ż, важок m
zdrobn. важілець m
czas. вагатися ndk., вагуватися ndk., ваготіти ndk., вагітніти ndk., важити ndk., важитися ndk., важніти ndk., важчати ndk.
przym. ваговий, ваговитий, вагаловий, вагадловий, вагомий, вагітний, важкий, важкенький, важенький, вагучий, важучий, важезний, важелезний, важенний, важкуватий, важливий, важчезний, важний, важненький, важнющий, важільний
przysł. ваговито, вагомо, вагом, важко, важенько, важкувато, важливо, важно
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła: