робітниця

робітниця (język ukraiński)

transliteracja:

robìtnicâ

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj żeński

(1.1) robotnica

(1.2) pracownica

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.2) трудівниця

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. роблення n, робленість ż, робота ż, роботонька ż, роботизна ż, робітка ż, робучість ż, робітництво n, роба ż, робітня ż, роботящість ż, роботяга m ż, роботяжечка m ż, роботуха m ż

forma męska робітник m

czas. робити ndk., робитися ndk., зробити dk., зробитися dk.

przym. роблений, робочий, робучий, робітний, робітничий, робітницький, роботящий

przysł. роблено

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: