іспит

іспит (język ukraiński)

transliteracja:

ìspit

wymowa:

​ zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) egzamin

odmiana:

przykłady:

(1.1) Щоб до́бре скла́сти і́спити, потрі́бно регуля́рно займа́тися, а не ті́льки під контро́лем батькі́в. → Żeby dobrze zdać egzaminy, trzeba uczyć się systematycznie, a nie tylko pod kontrolą rodziców.

składnia:

kolokacje:

(1.1) державний іспит → egzamin państwowy • витримати іспит → zdać egzamin

synonimy:

(1.1) екзамен

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. питання n, питаннячко n, питальник m, випитування n, випит m, допитування n, допит m, допитаний m, допитувач m, допитливість ż, запитування n, запитання n, запит m, запитальник m, запитаний m, запитувач m, запитальність ż, запитливість ż, іспитник m, іспитниця ż, іспитований m, опитування n, опит m, опитувач m, перепитування n, перепит m, розпитування n, розпит m, розпиток m, розпитувач m

czas. питати ndk., питатися ndk., спитати dk., спитатися dk., спитувати ndk., спитуватися ndk., випитувати ndk., випитуватися ndk., випитати dk., допитувати ndk., допитуватися ndk., допитати dk., допитатися dk., запитувати ndk., запитуватися ndk., запитати dk., запитатися dk., іспитувати ndk., іспитуватися ndk., опитувати ndk., опитати dk., перепитувати ndk., перепитуватися ndk., перепитати dk., перепитатися dk., розпитувати ndk., розпитуватися ndk., розпитати dk., розпитатися dk.

przym. питаючий, питальний, допитний, допитливий, запитальний, запитливий, іспитовий, опитний

przysł. питально, допитливо, запитально, запитливо

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: