чорний

чорний (język ukraiński)

чорний

transliteracja:

čornij

wymowa:

чо́рний zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

przymiotnik

(1.1) czarny

odmiana:

(1.1) чо́рн|ий, ~а, ~е, ~і; stopień wyższy чорніший; odmiana - wzór 1 (grupa twarda)

przykłady:

(1.1) У багатьох народів чорний є кольором жалоби. → U wielu narodów czarny jest kolorem żałoby.

składnia:

kolokacje:

(1.1) чо́рний ко́лір → kolor czarny • чо́рна пігмента́ція → czarna pigmentacja • бу́ти чо́рним → mieć kolor czarny • зміни́ти ко́лір на чо́рний → zmienić kolor na czarny • чо́рна фа́рба → czarna farba • чо́рний лак → czarny lakier • чо́рна соро́чка → czarna koszula • чо́рна кві́тка → czarny kwiat • чо́рні цуке́рки → czarne cukierki • чо́рне сві́тло → czarne światło • чорний дрізд • чорна кава • чорна діра • абсолю́тно чо́рне ті́ло → ciało doskonale czarne • чорне сім'я • че́мерни́к чо́рний • бузина чорна • підбере́зник чо́рний • бу́квиця чо́рна • топо́ля чо́рна • блекота́ чо́рна • німиця чорна • сирої́жка чо́рна • брусни́ця чо́рна • боз чорний

synonimy:

antonimy:

(1.1) білий

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. чернець m, чорнота ż, чорнява ż, чорність ż, чорнуватість ż, чорніння n, чорнявчик m, чорнявка ż, чорнявочка ż, чорняк m, чорнило n, чорнильниця n, чорниця ż, чорничка ż, чорничник m, чорнушка ż, чорниш m

czas. чорнити ndk., чорніти ndk., чорнітися ndk., чорнішати ndk.

przym. чорненький, чорнесенький, чорнісінький, чорнуватий, чорнявий, чорнявенький, чорнильний, чорничний

przysł. чорно, чорненько, чорнесенько, чорнісінько

tem. słow. чорно-

związki frazeologiczne:

чорний ринок • чорним по білому • відкладати на чорний день

etymologia:

uwagi:

źródła: