розкрадання

розкрадання (język ukraiński)

transliteracja:

rozkradannâ

wymowa:

розкрада́ння zobacz zasady wymowy ukraińskiej

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj nijaki

(1.1) rozkradanie

odmiana:

(1.1)

 

przypadek	liczba pojedyncza	liczba mnoga
mianownik	розкрада́ння	розкрада́ння
dopełniacz	розкрада́ння	розкрада́нь
celownik	розкрада́нню	розкрада́нням
biernik	розкрада́ння	розкрада́ння
narzędnik	розкрада́нням	розкрада́ннями
miejscownik	на/у розкрада́нні, розкрада́нню	на/у розкрада́ннях
wołacz	розкрада́ння	розкрада́ння

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. крадіж m, крадіжка ż, кража ż, крадій m, крадійка ż, викрадання n, викрадення n, викрадач m, викрадачка ż, закрадливість ż, підкрадання n, покража ż, розкрадення n, розкрадач m, розкрадачка ż, скрадання n, украдливість ż, вкрадливість ż

czas. красти ndk., крастися ndk., викрадати ndk., викрадатися ndk., викрасти dk., викрастися dk., докрадатися ndk., докрастися dk., закрадатися ndk., закрастися dk., підкрадати ndk., підкрадатися ndk., підкрастися dk., покрасти dk., покрастися dk., розкрадати ndk., розкрасти dk., розікрасти dk., скрадати ndk., скрадатися ndk., скрасти dk., скрастися dk., украдатися ndk., украстися dk., вкрадатися ndk., вкрастися dk.

przym. крадений, закрадливий, скрадливий, скрадний, украдливий, вкрадливий

przysł. крадькома, крадьки, закрадливо, покрадьки, скрадливо, украдливо, вкрадливо

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: