промінь

промінь (język ukraiński)

промінь (1.1) сонця

transliteracja:

promìnʹ

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) promień (świetlny)

(1.2) przen. promień

(1.3) fiz. promień

(1.4) geom. półprosta

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

(1.1) промінь сонця

(1.2) промінь щастя / радості / надії

(1.3) електронний / звуковий промінь

synonimy:

(1.4) півпряма

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. проміння n, проміннячко n, променистість ż, променястість ż, промінястість ż, промінювання n, променювання n, променіння n

zdrobn. промінець m, промінчик m

czas. промінювати ndk., проміняти dk., промінитися ndk., променитися ndk., променіти ndk.

przym. променевий, промінний, променистий, променястий, промінястий, промінистий, променювальний

przysł. променисто

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: