одиночниця

одиночниця (język ukraiński)

edytuj
 
одино́чниця (1.1)
transliteracja:
odinočnicâ
wymowa:
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj żeński

(1.1) sport. solistka
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. одиниця ż, одиничка ż, одиничність ż, однина ż, одність ż, одинарник m, однаковість ż, одинак m, одиначок m, одиначка ż, одинець m, одинчик m, одиночка m ż, одинокість ż, одиноцтво n
forma męska одиночник m
przym. один, одиничний, одинарний, однакий, однаковий, однаковісінький, одненький, однісінький, одніський, одиночний, одинокий
przysł. однако, однаково, однаковісінько, одиноко
licz. один
zaim. один
tem. słow. одно-
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła: