магнетит

магнетит (język bułgarski)Edytuj

 
магнетит (1.1)
transliteracja:
magnetit
wymowa:
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) miner. magnetyt
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. магнит m, магнетичност ż, магнетизъм m, магнетизиране n
czas. магнетизирам ndk./dk.
przym. магнитен, магнетичен, магнетически, магнетитен, магнетитов, магнетизиран
tem. słow. магнито-, магнето-
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:

магнетит (język rosyjski)Edytuj

 
магнетит (1.1)
transliteracja:
magnetit
wymowa:
znaczenia:

rzeczownik nieżywotny, rodzaj męski

(1.1) miner. magnetyt
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. магнетизм m
przym. магнетический, магнитный
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:

магнетит (język ukraiński)Edytuj

 
магнетит (1.1)
transliteracja:
magnetit
wymowa:
?/i
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) miner. magnetyt
odmiana:
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. магніт m, магнітик m, магнітність ż, магнетизм m, магнетизування n, магнетизація ż, магнетон m, магнето n, магнетизер m, магнетизерство n, намагнічування n, намагнічення n, намагніченість ż, розмагнічування n, розмагнічення n, розмагніченість ż
czas. магнітити ndk., магнетизувати ndk., намагнічувати ndk., намагнічуватися ndk., намагнітити dk., намагнітитися dk., розмагнічувати ndk., розмагнічуватися ndk., розмагнітити dk., розмагнітитися dk.
przym. магнітний, магнетичний, магнетитовий, магнетизерський, намагнічений, намагнічувальний, розмагнічений, розмагнічувальний
przysł. магнетично
tem. słow. магніто-
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła: