магнетизм

магнетизм (język rosyjski)

transliteracja:

magnetizm

wymowa:

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) fiz. magnetyzm

odmiana:

(1.1)

przypadek	liczba pojedyncza
mianownik	магнети́зм
dopełniacz	магнети́зма
celownik	магнети́зму
biernik	магнети́зм
narzędnik	магнети́змом
miejscownik	магнети́зме

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. магнетит m, магнетик m, магнето n, магнетон m, магнетизирование n

przym. магнетический, магнитный

przysł. магнетически

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła:

магнетизм (język ukraiński)

transliteracja:

magnetizm

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) fiz. magnetyzm

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. магніт m, магнітик m, магнітність ż, магнетизування n, магнетизація ż, магнетит m, магнетон m, магнето n, магнетизер m, магнетизерство n, намагнічування n, намагнічення n, намагніченість ż, розмагнічування n, розмагнічення n, розмагніченість ż

czas. магнітити ndk., магнетизувати ndk., намагнічувати ndk., намагнічуватися ndk., намагнітити dk., намагнітитися dk., розмагнічувати ndk., розмагнічуватися ndk., розмагнітити dk., розмагнітитися dk.

przym. магнітний, магнетичний, магнетитовий, магнетизерський, намагнічений, намагнічувальний, розмагнічений, розмагнічувальний

przysł. магнетично

tem. słow. магніто-

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: