знудьгований

знудьгований (język ukraiński)

знудьго́ваний (1.1) ви́раз обли́ччя

transliteracja:

znudʹgovanij

wymowa:

zobacz zasady wymowy ukraińskiej

​

znaczenia:

przymiotnik

(1.1) pot. znudzony

odmiana:

(1.1)

 

відмінок przypadek	однина liczba pojedyncza			множина liczba mnoga
	m	ż	n
називний mianownik	знудьго́ваний	знудьго́вана rzad. знудьго́ваная	знудьго́ване rzad. знудьго́ванеє	знудьго́вані rzad. знудьго́ванії
родовий dopełniacz	знудьго́ваного	знудьго́ваної	знудьго́ваного	знудьго́ваних
давальний celownik	знудьго́ваному	знудьго́ваній	знудьго́ваному	знудьго́ваним
знахідний biernik	знудьго́ваний	знудьго́вану rzad. знудьго́ваную	знудьго́ване rzad. знудьго́ванеє	знудьго́вані rzad. знудьго́ванії
орудний narzędnik	знудьго́ваним	знудьго́ваною	знудьго́ваним	знудьго́ваними
місцевий miejscownik	знудьго́ванім знудьго́ваному	знудьго́ваній	знудьго́ванім знудьго́ваному	знудьго́ваних

przykłady:

(1.1) Лаутен та́ко́ж сказа́ла, що у 16-рі́чної Малії і 13-рі́чної Саші, які́ під час церемо́нії стоя́ли по́руч з ба́тьком, був знудьго́ваний ви́гляд. → Lauten powiedziała również, że 16-letnia Malia i 13-letnia Sasha, które podczas ceremonii stały obok ojca, miały znudzony wygląd.

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. нудьга́ ż, нудьгува́ння n

czas. нудьгува́ти, знудьгува́тися

przysł. знудьго́вано

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: