дзвін

дзвін (język ukraiński)

дзвін (1.1)

transliteracja:

dzvìn

wymowa:

​

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) dzwon

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. дзвеніння n, дзвоніння n, дзвенькання n, дзвенькіт m, дзвінкість ż, дзвоник m, дзвіниця ż, дзвіничка ż, дзвонар m

zdrobn. дзвінок m, дзвіночок m

czas. дзвеніти ndk., дзвонити ndk., дзвенькати ndk., дзвенькотіти ndk.

przym. дзвінкий, дзвоникуватий

przysł. дзвінко

związki frazeologiczne:

дзвін до церкви скликає, а сам у ній не буває

etymologia:

uwagi:

źródła: