весільчанин

весільчанин (język ukraiński)

transliteracja:

vesìlʹčanin

wymowa:

^ⓘ

znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) weselnik

odmiana:

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. веселість ż, веселощі lm, веселун m, весельчак m, веселуха ż, веселка ż, веселонька ż, веселочка ż, веселиця ż, весілля n, весіллячко n

czas. веселити ndk., веселитися ndk., веселіти ndk., веселішати ndk.

przym. веселий, веселенький, веселісінький, веселковий, веселчастий, веселчаний, весільний

przysł. весело, веселенько, веселісінько, веселково

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: