трієчник (język ukraiński) edytuj

transliteracja:
trìêčnik
wymowa:
трі́єчник?/i zobacz zasady wymowy ukraińskiej
znaczenia:

rzeczownik, rodzaj męski

(1.1) eduk. pot. trójkowicz
odmiana:
(1.1) [1]
przykłady:
składnia:
kolokacje:
synonimy:
antonimy:
hiperonimy:
hiponimy:
holonimy:
meronimy:
wyrazy pokrewne:
rzecz. трійка ż, трієчка ż, трійкар m, трійця ż, трійник m, трійня ż, трійнята lm, трійчата lm, трійчаки lm, трійчатки lm, трійчатка ż, тройка ż, троєчка ż, троян m, троїння n, троїстість ż, трояк m, троячка ż, потрійність ż, потроювання n, потроєння n
forma żeńska трієчниця ż
czas. троїти ndk., троїтися ndk., потроювати ndk., потроюватися ndk., потроїти dk., потроїтися dk.
przym. трійний, трійниковий, трійчастий, трійчатий, троїстий, троякий, потрійний, потроєний
przysł. трояко, натроє, потрійно, утроє, утрьох, втроє, втрьох
licz. три, третій, троє, трійко, тройко
tem. słow. три-, трьох-
związki frazeologiczne:
etymologia:
uwagi:
źródła:
  1.   Hasło „трі́єчник” w: Словники України online.