мандрівничий

мандрівничий (język ukraiński)

мандрівни́чий (1.1) шлях

transliteracja:

mandrìvničij

wymowa:

zobacz zasady wymowy ukraińskiej

​

znaczenia:

przymiotnik

(1.1) podróżniczy, właściwy podróżnikom, wędrowcom

odmiana:

(1.1)

 

відмінок przypadek	однина liczba pojedyncza			множина liczba mnoga
	m	ż	n
називний mianownik	мандрівни́чий	мандрівни́ча rzad. мандрівни́чая	мандрівни́че rzad. мандрівни́чеє	мандрівни́чі rzad. мандрівни́чії
родовий dopełniacz	мандрівни́чого	мандрівни́чої	мандрівни́чого	мандрівни́чих
давальний celownik	мандрівни́чому	мандрівни́чій	мандрівни́чому	мандрівни́чим
знахідний biernik	мандрівни́чий	мандрівни́чу rzad. мандрівни́чую	мандрівни́че rzad. мандрівни́чеє	мандрівни́чі rzad. мандрівни́чії
орудний narzędnik	мандрівни́чим	мандрівни́чою	мандрівни́чим	мандрівни́чими
місцевий miejscownik	мандрівни́чім мандрівни́чому	мандрівни́чій	мандрівни́чім мандрівни́чому	мандрівни́чих

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

(1.1) мандрі́вни́цький

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. мандрі́вка ż, ма́ндри lm, мандрі́вочка ż, мандрі́ве́ць m, мандрі́вни́к m, мандрі́вни́ця ż, мандрівни́цтво n, мандрьо́ха m ż, мандрува́ння n

czas. мандрува́ти

przym. мандрі́вни́й, мандру́ючий, мандро́ваний, мандрі́вни́цький

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: