вабити

вабити (język ukraiński)

transliteracja:

vabiti

wymowa:

​

znaczenia:

czasownik niedokonany

(1.1) wabić, pociągać

(1.2) łow. wabić

odmiana:

(1.1,1.2)

 

bezokolicznik			ва́бити
		liczba pojedyncza		liczba mnoga
	tryb rozkazujący
	1 os.			ва́бмо
	2 os.	ваб		ва́бте
	czas przyszły
	1 os.	ва́битиму		ва́битимемо, ва́битимем
	2 os.	ва́битимеш		ва́битимете
	3 os.	ва́битиме		ва́битимуть
	czas teraźniejszy
	1 os.	ва́блю		ва́бимо, ва́бим
	2 os.	ва́биш		ва́бите
	3 os.	ва́бить		ва́блять
	imiesłów przymiotnikowy czynny		ва́блячий
	imiesłów przysłówkowy współczesny		ва́блячи
	czas przeszły
	m	ва́бив		ва́били
	ż	ва́била
	n	ва́било
	imiesłów przymiotnikowy przeszły
	imiesłów przymiotnikowy bierny		ва́блений
	forma bezosobowa		ва́блено
	imiesłów przysłówkowy uprzedni		ва́бивши

przykłady:

składnia:

kolokacje:

synonimy:

antonimy:

hiperonimy:

hiponimy:

holonimy:

meronimy:

wyrazy pokrewne:

rzecz. ваблення n, вабливість ż, ваба ż, вабило n, вабець m, вабик m, зваблювання n, зваблення n, звабливість ż, зваба ż, звабник m, звабниця ż, поваба ż, поваб m, повабність ż, приваблювання n, приваблення n, приваба ż, привабливість ż, привабність ż

czas. вабитися ndk., зваблювати ndk., звабити dk., повабити dk., повабитися dk., приваблювати ndk., привабити dk.

przym. вабливий, вабний, вабкий, звабливий, звабний, повабний, привабливий, привабний

przysł. вабливо, вабно, вабко, звабливо, звабно, привабливо, привабно

związki frazeologiczne:

etymologia:

uwagi:

źródła: